Спецтрибунал щодо злочину агресії: як працюватиме

(Рубрика «Точка зору»)

Володимир Точиловський

Щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину , то можна погодитися, що після Нюрнберзького та Токійського трибуналів він може створити прецедент судового механізму кримінального переслідування політичних лідерів за злочин агресії.

Водночас можна зустріти і скептичні оцінки можливостей Трибуналу. Адже його діяльність може звестися до вироків, винесених в заочних судових процесах при відсутності обвинувачених на лаві підсудних.

Від редакції: Президент Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України. Спецтрибунал проводитиме розслідування проти найвищого керівників держави, але винесення вироків буде можливим лише після втрати ними посад.

До речі, міжнародні трибунали ООН (МТКЮ та МТР) та Міжнародний Кримінальний Суд виключили можливість проведення заочних судових процесів. Вважалося, що це призведе до «показових» судових процесів (show trials).

Вважалось, що процеси такого роду, якщо їх проводить трибуналом створеним для судового розгляду та покарання осіб, відповідальних за грубі порушення міжнародного права, негативно вплине на його авторитет.

Замість цього було вирішено, що якщо заочні судові процеси мають на меті оголошення вини або моральне покарання обвинуваченого або держави, яка відмовляється видати його, то публічне зачитування обвинувального акту в порядку, встановленому процесуальними правилами трибуналу досягне такого ефекту.

Яка категорії осіб, можуть бути суб’єктами злочину агресії згідно зі Статутом?

Відповідно до статей 2((1) та 4(1)) Статуту, суб’єктом цього злочину може бути лише особа, яка обіймає посаду, що дозволяє їй фактично контролювати або керувати політичною чи військовою діяльністю держави.

Тільки така особа несе відповідальність якщо вона планувала, підбурювала, наказувала або вчиняла, або намагалася вчинити злочин агресії.

Які повноваження Трибуналу щодо так званої «Трійки» (глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ)?

Після проведення розслідування Прокурор надсилає обвинувальний акт Президенту Трибуналу для затвердження суддею досудового провадження.

При цьому, згідно зі статями 23(5) та 25(2) Статуту, якщо обвинувальний акт стосується глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ, суддя досудового провадження не затверджує обвинувальний акт і постановляє про призупинення провадження доти, доки ця особа не залишить свою посаду.

Як відбуватиметься розгляд справ Трибуналом за відсутності обвинувачених?

Відповідно до статті 28 Статуту, якщо після затвердження обвинувального акту обвинувачений не з'являється перед Спеціальним Трибуналом, Спеціальний Трибунал може проводити судовий розгляд за його відсутності.

В такому разі, у разі відмови або нездатність обвинуваченого призначити захисника, захисник призначається Трибуналом з метою забезпечення повного представництва інтересів і прав обвинуваченого.

У разі засудження за відсутності обвинуваченого, засуджена особа має право на повторний розгляд справи в її присутності в Спеціальному Трибуналі або механізмі, що прийде йому на зміну.

Володимир Точиловський – обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода