Угорське вето кидає тінь на розширення ЄС. Чого Україні очікувати від саміту ЄС?

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан цілує руку президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн після спільної пресконференції. Брюссель, 20 грудня 2024 року

26 червня лідери ЄС збираються у Брюсселі на ключовий саміт. Він відбуватиметься на тлі внутрішніх розбіжностей щодо заявки України на вступ до Євросоюзу та вето Угорщини в цьому процесі. Темпи розширення – під питанням.

В «меню» саміту також – дипломатія щодо Ірану та нові санкції проти Росії.

Наступного дня після завершення саміту НАТО лідери країн ЄС вирушать на південь до Гааги. Подорож нетривала – до Брюсселю. Там відбудеться чергова Європейська рада.

Цей саміт, що стартує вранці 26 червня, може затягнутися на наступний. Порядок денний – вельми насичений. З-поміж низки питань – також конфлікт на Близькому Сході, і ЄС намагається не випадати з процесу.

Та, за словами дипломатів у Брюсселі, з якими спілкувався кореспондент Радіо Свобода, блок все ще прагне виступати посередником для потенційних прямих переговорів між Сполученими Штатами та Тегераном.

Президент України Володимир Зеленський бере участь у спеціальному саміті лідерів ЄС, присвяченому обговоренню України та європейської оборони. Брюссель, 6 березня 2025 року

Тим не менш, на столі також – кілька важливих політичних рішень, надто щодо України.

Коли на початку року Польща – помпезно й з урочистостями – перейняла шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу, заявленою метою був початок офіційних переговорів про вступ до ЄС з Україною та Молдовою протягом перших шести місяців 2025 року.

Польські дипломати навіть впевнено висловлювали сподівання, що під час їхнього головування буде відкрито більше одного з шести переговорних кластерів.

Справедливо сказати, що все пішло не так, як очікувалося.

«Останній вагон»

Для відкриття кожного кластера потрібна одностайність, і Угорщина наполегливо блокувала будь-які кроки в цьому напрямку. Провела навіть консультативний референдум щодо членства України в ЄС, який затято критикували.

Цей саміт є чимось на зразок «останнього вагона» для розблокування ситуації, але мало хто з дипломатів вірить, що в нього вдасться застрибнути і що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан приділить цьому багато уваги.

Дехто вважає, що, можливо, справи з цього питання зрушаться після саміту – в липні. Тоді головування в Раді ЄС переймає Данія.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент України Володимир Зеленський потиснули один одному руки перед зустріччю. Київ, 2 липня 2024 року

Однак, оскільки це питання дедалі більше стає в Угорщині внутрішньополітичним, більшість вважає, що Будапешт продовжуватиме ветувати прогрес до парламентських виборів у країні у квітні 2026 року.

Щодо України та Молдови, то в проєкті декларації саміту, з яким ознайомилося Радіо Свобода, зазначено, що «Європейська Рада з нетерпінням чекає на наступні кроки в процесі приєднання відповідно до підходу, заснованого на заслугах, з відкриттям кластерів, коли будуть виконані умови».

Ключове питання зараз полягає в тому, чи слід розділяти Україну та Молдову в процесі приєднання, оскільки жодна з 27 країн-членів ЄС, здається, не проти подальшого прогресу Кишинева.

Однак кілька держав-членів неохоче дають зелене світло на це «роз’єднання». Не хочуть, як вони висловилися, «піддаватися угорському шантажу», і вважають, що пара повинна долати разом шлях до членства.

Зліва направо: президенти Румунії – Нікушор Дан, Молдови – Майя Санду та України – Володимир Зеленський. Одеса, 11 червня 2025 року

Заохочення для Молдови

З іншого боку, ЄС також хоче заохотити Молдову, провівши перший в історії саміт ЄС-Молдова на початку липня та, як очікується, запеклі парламентські вибори у вересні.

Однак найімовірніший сценарій у тому, що вся підготовча робота над переговорами про вступ триватиме паралельно з очікуванням, що кластери можна буде відкрити, щойно ніхто не заперечуватиме.

Наразі найімовірнішим кандидатом, який продемонструє конкретний прогрес наприкінці червня, є Чорногорія, яка, як очікується, закриє групу розділів 27 червня.

Ось і «імпульс розширення ЄС», який єврократи так часто палко пропагували в попередні роки.

Якщо є одна галузь, де Угорщина – і все більше Словаччина – можуть більш охоче рухатися вперед, то це санкції проти Росії.

Очікуються два рішення щодо санкцій: нещодавно запропонований 18-й раунд обмежень та продовження дії всіх санкцій, запроваджених проти Кремля з моменту повномасштабного вторгнення в Україну майже три роки тому. Це подовження відбувається раз на пів року.

Зліва направо: президент Європейської ради Антоніо Коста, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск на саміті ЄС. Брюссель, 19 грудня 2024 року

«Послуга за послугу»?

Кілька європейських дипломатів зазначили, що під час саміту може бути щось на кшталт «послуги за послугу», коли обидва рішення щодо санкцій будуть схвалені, але загальновизнаним буде те, що Україна поки не може просуватися на шляху до вступу.

Для більшості чиновників найважливіше – отримати продовження всіх попередніх санкцій.

Це передбачає всі заморожені російські активи в блоці, загальна сума яких становить понад 200 мільярдів євро (230 мільярдів доларів).

Минулого разу – в січні – Угорщина розглядала ідею заблокувати продовження санкцій, але чиновники вважають, що цього разу не буде такої драми. Більш часті напади Росії на українські цивільні цілі робить будь-які заклики до потенційних мирних переговорів необґрунтованими.

Засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Брюссель, 23 червня 2025 року

Фактичний термін продовження – не раніше кінця липня, й більшість людей, з якими спілкувалося Радіо Свобода, впевнені, що щось можна вирішити.

Щодо 18-го пакету санкцій, більшість питань вже узгоджені на дипломатичному рівні.

Це не надто дивно, оскільки більшість пропозицій щодо внесення до чорних списків, як-от відключення від SWIFT-системи російських банків та санкції проти «Північного потоку 1» і «Північного потоку 2», були відносно беззаперечними.

Швидке схвалення також більш імовірне, коли головна пропозиція щодо зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель навряд чи скористається підтримкою.

Сполучені Штати забракували ідею на нещодавньому саміті «Групи семи», і мало хто вірить, що ЄС, навіть за потенційної політичної підтримки з боку таких союзників, як Велика Британія та Канада, хоче або може знизити граничну ціну без Вашингтону.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не можемо зазнати невдачі»: ексклюзивне інтервʼю із єврокомісаркою Мартою Кос про Україну і розширення ЄС
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Саміт на «мільйон євро за хвилину»: як НАТО домовляється про 5% і згадує Україну
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Спецпредставник ЄС із санкцій розповів про «кішки-мишки» з Росією і погрози Орбана